- нормувати
- —————————————————————————————нормува́тидієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
нормувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Визначати, розробляти нормативи та встановлювати, запроваджувати норми в чому небудь … Український тлумачний словник
ненормовний — а, е. Якого не можна нормувати … Український тлумачний словник
нормований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нормувати. || у знач. прикм. Нормований робочий день … Український тлумачний словник
нормовний — а, е. Якого можна нормувати … Український тлумачний словник
нормування — я, с. 1) Дія за знач. нормувати. 2) мат. Масштабування функції за узгодженням множенням її на нормівний множник. •• Нормува/ння наді/йності встановлення у нормативній та (чи) конструкторській документації кількісних і якісних вимог до надійності … Український тлумачний словник
нормуватися — у/ється, недок. Пас. до нормувати … Український тлумачний словник
нормуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до нормувати … Український тлумачний словник